Eurasia Press & News
Кремль звинувачує Україну у підготовці до військового нападу на Донбасі і згадує про події 2008 року, які призвели до війни в Грузії. Той самий Кремль, який окупував Крим і частину Донбасу.
Ці абсурдні заяви лунають на тлі концентрації російських військ поблизу східного кордону України, де за різними оцінками перебувають до 90 тисяч військових з важкою технікою, у той час як західні спецслужби попереджають про підготовку до масштабного вторгнення.
Брязкання зброєю і демонстрація сили – не нова тактика від Москви: подібна ситуація вже була у квітні, коли до східного кордону України стягнули понад 100 тисяч російських військових. Тоді ескалації вдалося уникнути. Чи піде Путін на загострення цього разу?
І чи вплине на розвиток подій те, що Київ тривалий час відмовлявся визнавати загрозу та погодився з її існуванням лише після поїздки Кулеби та Єрмака до США?
Кремлівська рать
У понеділок речник президента РФ Дмитрій Пєсков заявив, що Україна нібито готується до силового відновлення контролю на Донбасі. Одночасно з’явилася несподівана заява Служби зовнішньої розвідки РФ (а ця спецслужба в принципі дуже рідко публічно коментує будь-які події!), в якій стверджувалося, що Україна нібито нарощує військову присутність на Донбасі.
“Надходять дані про повзуче просування українських позицій углиб так званої сірої зони вздовж лінії розмежування, а також концентрацію сил і засобів ЗС України у прикордонних районах із Росією та Білорусією”, – йшлося у заяві.
Росіяни заявили, що США та їхні союзники “накачують зброєю Україну”, і спробували залякати грузинським сценарієм 2008 року.
“Тоді Саакашвілі “зірвався з ланцюга” і намагався знищити російських миротворців та цивільне населення Південної Осетії. Йому це дорого коштувало”, – заявили в СЗР, забувши додати, що Росія окупувала Південну Осетію і досі тримає цю грузинську територію під контролем.
Ми, звісно ж, не стверджуємо, що ці заяви з Москви заслуговують на довіру. Однак вони точно заслуговують на увагу та аналіз, бо “посипалися” у публічний простір не просто так. Схоже, таким чином РФ намагається перебити інформацію про наміри щодо власного вторгнення до України. А в останні тижні свідчень цього стає все більше.
Перші повідомлення про концентрацію російських військ біля східного кордону України з’явилися наприкінці жовтня, невдовзі після початку чергової кризи у стосунках Росії та НАТО. Тоді у відповідь на оголошення персонами нон грата кількох співробітників постійного представництва РФ при Альянсі Москва призупинила роботу власної дипмісії та закрила офіс зв’язку та інформаційне бюро НАТО у російській столиці.
Невдовзі після цього видання The Washington Post повідомило про масштабну передислокацію російських військ. Паралельно у соцмережах почали з’явилися відео, на яких видно, як російські військові потяги та колони переміщують велику кількість військової техніки, включаючи танки та ракети, на півдні та заході Росії.
Згодом з’явилися й інші підтвердження того, що щось відбувається – але ніхто не міг пояснити, що саме.
Американське видання Politico опублікувало супутникові фото від 1 листопада, на яких чітко видно скупчення бронетанкових частин, танків та самохідної артилерії разом із наземними військами в районі російського міста Єльня неподалік від кордону з Білоруссю.
Це місто у Смоленській області розташоване за 300 км від північного українського кордону. Може видатися, що це значна відстань як для підготовки нападу. Але нещодавно Росія продемонструвала, що може швидко перекидати війська, як це було під час навчань з Білоруссю, коли російські десантники за добу опинилися аж на кордоні з Польщею.
Правда, не всі з них долетіли до землі неушкодженими.
Так чи інакше, загроза – цілком реальна.
На додаток, у район Брянська і Курська перемістили техніку 4-ї танкової дивізії Росії, підрозділи якої мають на озброєнні танки Т-80У та самохідні артилерійські установки. Від Курська до кордону України близько 100 км, до Сум – 170 км.
У цьому районі також помітили підрозділи 1-ї гвардійської танкової армії – елітного підрозділу, що базується недалеко від Москви. Крім того, сили 41-ї загальновійськової армії, яка зазвичай базується в Новосибірську, не повернулися до Сибіру після навчань “Запад-2021” у Білорусі, а з’єдналися з іншими російськими силами біля кордону з Україною.
Сценарій вторгнення
Багатьох у той період здивувала реакція офіційного Києва, тож давайте розберемося із нею.
В Міноборони України спочатку категорично заперечували скупчення російських військ на кордоні. Там заявляли, що оприлюднені у ЗМІ дані “є елементом спеціальних інформаційно-психологічних дій”, що росіяни просто планово відводять війська з Білорусі тощо. Так само спростовували дані західних медіа в апараті РНБО.
Але менше ніж за місяць українське військове відомство змінило точку зору на протилежну.
Сталося це в тому числі через один важливий візит до США.
На початку листопада у Вашингтоні приймали українських високопосадовців, зокрема главу МЗС Дмитра Кулебу та керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Безпекові питання були в центрі численних переговорів нашої делегації.
Держсекретар США Ентоні Блінкен тоді публічно, у присутності гостей з України підтвердив стурбованість активністю РФ біля кордонів України. “Росія може зробити серйозну помилку, спробувавши повторити те, що вона зробила ще у 2014 році, коли вона зосередила сили вздовж кордону, перейшла на суверенну українську територію і неправдиво заявила, що це було спровоковано”, – сказав він.
Блінкен також допустив, що одна з цілей штучної міграційної кризи на польському кордоні, створеної Александром Лукашенком – відвертати увагу світу від діяльності Росії біля українських кордонів.
Очевидно, що США поділилися з Україною наявною інформацією про переміщення російських військ, після чого Київ почав відкрито визнавати нову загрозу.
Через два дні після візиту в Офісі президента заявили, що “росіяни в дуже короткі строки готові здійснити передислокацію особового складу та сформувати ударні угруповання, готові до наступальних дій на території України”. А секретар РНБО Данілов, який до того особисто заперечував скупчення російських військ, у неділю підтвердив, що загроза реальна, і припустив, що РФ готується “підняти ставки”.
Американські дипломати нині публічно кажуть, що узгодити спільну точку зору щодо російських маневрів допомогла особиста розмова під час нещодавнього візиту української делегації до США. Йдеться саме про візит за участю Кулеби та Єрмака.
Між тим з’являється дедалі більше подробиць про агресивні наміри Кремля.
Видання Bloomberg виходить зі статтею про Україну, в якій із посиланням на дані розвідки США розповідають, що Росія розглядає сценарій швидкої широкомасштабної наступальної операції проти України з кількох напрямків та подальшої тривалої окупації – якщо Владімір Путін вирішить здійснити вторгнення.
У США вважають, що Путін може планувати вторгнення на початку 2022 року.
Ймовірний сценарій – наступ одночасно з окупованого Криму, через російський кордон та з території Білорусі силами близько 100 батальйонних тактичних груп, загальною чисельністю до 100 000 осіб, з розрахунком на захоплення значної території та подальшу тривалу окупацію.
За інформацією іншого авторитетного видання The New York Times, Путін розглядає можливість військових дій для захоплення більшої частини України, або ж для дестабілізації ситуації в Україні, що, на його переконання, може сприяти зміні влади у Києві на більш проросійську.
Дані про можливість масштабного наступу РФ зрештою підтвердили і в Міноборони України.
Керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив, що РФ готується атакувати до кінця січня-початку лютого і для цього сконцентрувала понад 92 тисячі військовослужбовців біля кордонів.
За його словами, Кремль планує напад, який може стати значно масштабнішим за будь-які дії російських військ з 2014 року і включатиме авіаудари, артилерійські та бронетанкові атаки з наступними десантними ударами на сході, десантними нападами в Одесі та Маріуполі та меншим вторгненням через Білорусь.
Водночас новий голова Міноборони Олексій Резніков вважає, що Путін ще не ухвалив остаточне рішення і якраз перебуває в переломній точці та зважує, “чи піти через український кордон і спалити всі мости, чи продовжити торгуватися в спробах знайти щось цікаве для себе”.
Чи стримає Захід Путіна?
Ключовим питанням залишається те, якими будуть дії Заходу у разі російського вторгнення, адже саме вони є головним стримуючим фактором для лідера РФ.
У Сенаті США вже запропонували запровадити у разі вторгнення додаткові санкції проти “Північного потоку-2” і російських фінустанов. Американці продовжують надавати і практичну підтримку: в Україну прибули дві партії вантажу медичного майна та озброєння, а патрульні катери Island для посилення ВМС України наближаються до Чорного моря.
Союзники США по НАТО, з якими вони поділилися своїми розвідданими, також виступили з різкими попередженнями в бік Росії.
Франція пригрозила, що Росію очікують “надзвичайно серйозні наслідки” у разі вторгнення в Україну. Прем’єр Британії Борис Джонсон вважає, що вторгнення було б “трагічною помилкою”, і попередив європейські країни, що незабаром доведеться обирати між купівлею все більшої кількості енергоносіїв з Росії і підтримкою України.
Американські ЗМІ зазначають, що США прагнуть розробити загальну модель дій, до яких вдадуться спільно з Європою у разі повномасштабної війни РФ проти України.
Очільник українського МЗС вважає, що можливість вторгнення Росії залежить від двох факторів: сили та витримки України, а також сили та скоординованості міжнародних партнерів. Другий пункт Кулеба зможе невдовзі перевірити особисто на міністерській зустрічі НАТО, куди запросили і Україну.
Саме від Альянсу, особливо зважаючи на провідну роль США у ньому, варто чекати підтримки.
Розуміючи, звісно, що очікування мають бути реалістичними – доки ми не є членами НАТО, колективного фізичного захисту наших кордонів, як у державах Балтії, також не буде.
Але часу для підготовки спільних дій залишається дедалі менше.
